Найважче - знищувати свою творчість. Подивитись на неї в останнє, а потім поспіхом зривати газети, вивертати шматки тканини, виривати проводи з-під скотчу. Найгірше, коли розумієш, що цього вже ніколи не буде і залишаються лише фотографії...
А за 2 дні до виставки - нервові зриви і повна впевненість у неспроможності. Просто в НЕСПРОМОЖНОСТІ. ( Read more... )

I don't have a strive for perfection. I have a strive for the pervertedly beautiful vision of graceful imperfection in my mind. 

Варто зробити щось не по канону один раз, як повелитель цієї частини соціуму тебе незлюбить до кінця. Якщо пощастить - він не буде лицемірним клоуном, що прикриває своє серйозне сприйняття світу як дисциплінарної арени почуттям гумору в стилі take it easy. Такі зазвичай "приколюючись" колять тебе до кінця життя за давню провину при кожній нагоді. Таких зазвичай сприймають як людей з простим почуттям гумору і відношенням до життя. Але якщо придивитися ближче або просто близько стикнутися розумієш, що вони мають дуже хвору самооцінку і нетерпимість до іншого сприйняття світу.
Загалом, мені чхати. Підбішує лиш оця популістська лицемірність. Вітаю себе у фазі "ніхто поки що не розуміє і дивиться на мене як на дурну". Пройде кілька днів-тижнів і буде "оо, ти була права". Вже є перші свідки істини. Ну-ну.

А взагалі моя проблема в тому, що прочитавши людей і розуміючи, що це тип, до якого мені ні-ні-ні для збереження психічного здоров"я, я все ж влажу зі своєю свободою, твердістю рішення і кежуальною ірраціональністю. Так мені і треба.

Знайомтесь, це - Бонобо, мій бог Пятниці. Король змішування ска, реггі, хіп хопу, тріпхоту, даунтемпо, драмендбассу,  попу, року, панку, фанку і всього, шо може попасти в його комп. Добу назад було фантастично. АХ.

Мені подобається читати Платона, розбирати, критикувати, визнавати, копатися, вичитувати, сперечатися...
Мені подобається дивитися розумні фільми - німі, чорно-білі, нема значення.
Мені подобається за обідом визначати поняття щастя і сприймати це серйозно.
Мені подобається робити виставки і бачити повагу та серйозне ставлення до цього.
Мені подобається любити вчитися і читати мистецькі книжки на роботі.

Але кілька днів тому я зрозуміла дуже сильну річ про себе.

Я хочу бути журналістом або соціальним діячем. Я не можу спокійно сидіти в теплій аудиторії з кавою на столі і шукати слабкість в Сократових аргументах. Це займає весь час. Лекції до 11 вечора, робота в студії до пів ночі... Ми говоримо про абсолюти, ідеали, принципи і цінності. Ми займаємся концептуальним мистецтвом. Все це відзеркалює наш внутрішній стан, але і заморожує його ззовні, в чомусь штучному, чужому і під кінець - часто навіть фантастичному і надуманому. Аргументи - як спосіб спекуляції та підняття самоцінності. Мистецтво - як поклик визнання, пафос, продовження реальності.

Все це прекрасно, цікаво і, попри змішані вічуття, мабуть найкраще, що сталося зі мною за життя. Але все це займає надто багато часу. Думання про світ, відображення своїх нутрощів. Щоразу здається от-от і я зрозумію все-все-все! Насправді ж, що більше ми навчаємося, то більше питань у нас виникає. Більше того, система освіти якраз ставить за мету правильне формування питань, а не відповідей.

Але скільки часу в мене є до того, щоб діяти? Навіть не так: а чи готова я ніколи не діяти? Я вірю, що є люди, створенні чисто для теоретики, готові витратити все життя на навчання і роздуми. Чесно, я думала, одна них. Виявилось, зовсім не так. Я хочу діяти якомога швидше. Звичайно, добре, коли дії будуть виваженими і причинними. Можливо я багато втрачаю, не кидаючи все для того, щоб насолоджуватись найкращим досвідом свого життя. Але я не можу дозволити собі витратити ще мінімум 5 років на сидіння за столом з книжками і маринованими академіками, що своїми знаннями настільки прониклися світом, що опинились далеко від нього. Я витрачу на це ще багато років, але не в такому масштабі. Навчання стає абсолютно егоїстичним пошуком себе, якщо не витрачати часу більше ні на що. Навіщо тоді світ, якщо зациклюватись лише на собі?

В цей момент розумію, чому деякі люди знаходять мудрість так пізно - вони просто ніколи не мали можливості займатись лише нею. Я маю, але мабуть не використаю її. Мудрість можливо ще прийде, навколо поки вистарчає очевидних проблем. Якщо треба - на все життя вистарчить.

Атмосфера в неділю в Маупарку просто неперевершена. Маупарк - відомий блошиний ринок в Берліні. Тут на кожному кроці грають музиканти, діджеї, магнітофони і просто співають. Пахне дюнером і курівурстом і всі вдягнені стильно (хоч часто вже не оригінально). Стояти під сонечком і пити каву, слідкуючи за прохожими і їх аксесуарами. Ах... Це моє улюблене заняття в Берліні.

Зараз знову почалися нерви, то я вирішила їх вилити в наступну виставку. Піду зараз в стані афекту обмежу простір та створю світлову програму.

Зі всією своєю наївністю до світу і бажанням зробити хоч щось, написала листа до Міжнародної Організації Здоров"я при ООН:

Dear WHO,

My name is * and I'm a Ukrainian living in Germany at the moment.My origin is that of Ternopil, Ukraine and I'm expressing a very big concern for the situation there.
I would like to draw your attention to the epidemic of swine flu (officially recognized, but people have many other theories) in Western Ukraine (and Kyiv already). The situation got extremely frustrating in the last couple of days due to the following matters.

Information and medical service.
Or may I say disinformation that causes panic. People are informed about all the same things about disinfection and not treating themselves at home,but using the doctors' service in return. It is not specified, however, how to actually get those doctors. Many try calling ambulance and fail. They are either refused of service, or the ambulance comes hours later, since there are so many people calling in.

Attempts to find a doctor will most probably fail, since the phone lines are constantly busy and it is claimed that 25% of the doctors in Ternopil region got ill themselves. Moreover, if you try to see a doctor, you'll be faced with lines of people in the hospitals, which also poses a much greater chance to get ill.

There is practically nothing left in the pharmacies of Western Ukraine. There are constant lines of people, who wait for basic things like antibacterial masks and vitamins, not even talking about the official medicines that are prescribed for swine flu. As far as everyone I know says, they haven't seen Tamiflu in the pharmacies at all. The masks, vitamins and cold medicine are delivered to pharmacies in very small doses that are sold out in minutes.

Overall, it looks like complete absence of efficient communication between the government, the medics and the media. As the organization that claims to take responsibility in leadership on health matters of the world, WHO might be just the source to provide effective informative campaign and arrange some kind of a system in order to heal sick people and avoid chaos.

If not so, there's still a great need of help in terms of basic treatment material for the flu - disinfecting gels, vitamins, gloves, masks, etc. Even thought the government may not yet appeal to the ideal of involving international help, Ukraine is one of those countries where it is always better to judge by the situation, bot by the politicians' statements.

This article may not be a piece of a great journalistic style, but it very much describes the situation in the Western towns (and villages, as we may assume).It's in Ukrainian, though. http://unian.net/ukr/news/news-344132.html

With kind regards and great hopes,

*.


і отримала відповідь буквально через 15(!) хвилин:

Dear *,
Thanks a lot for sharing info and your excellent points. We are monitoring the situation 24/7 and work closely with the government to ensure proper and timely response, but some time still needed.
Please be sure that epidemic will be handled ... UKR is not the first country facing such challenge.
Take care.
Best
*
Head of WHO CO in UKR

Будемо сподіватись, скоро таки буде якась налагодженість. Якщо в когось є якісь сильні побажання, можем продовжити переписку разом.

The government will also introduce "special regimes" to limit the movement of Ukraine's citizens from one region to another for non-urgent purposes, she said. Ukraine has borders with four EU countries.  
...
Lemons, a traditional anti-flu remedy, sold out at markets in Lviv while supermarkets were selling them at double price.
...
Tymoshenko will travel to the affected western Ternopil region later Friday to visit the "epicentre" of the epidemic, a government statement said.

The country's politicians, including Tymoshenko, have just started official campaigning for presidential elections scheduled for January 17.


(c) http://abs-cbnnews.com/world/10/30/09/ukraine-closes-all-schools-cinemas-over-swine-flu

...
Assistance to Ukraine from the World Health Organisation and other international assistance agencies could be "critical" in limiting the extent of the swine flu outbreak, but Health Ministry leadership believes "we have sufficient medical supplies to deal with the disease," Kniazevych said.
...
(c) http://www.earthtimes.org/articles/show/292540,ukraine-confirms-first-swine-flu-death-quarantine-ordered.html

Вчора була перша виставка. Фух... 36 годин практично суто в студії до того, недосипання цілий тиждень, купа кабелів і пошиття "парусів"...

В один момент нічого не виходило і я зі злістю пограбувала прибиральницю, розкрутила пару швабр і вкрала з чужої студії скотч. А потім отримувала мазохістичне надзвичайне задоволення від виснаження, передозу кави і інтенсивності роботи.

Виставка... Всі на межі істерики, роздаю програми, воджу по студіях, запускаю звук.....і далі нічого не пам"ятаю... Лише Девіда (викладач, відомий інсталятор), що виходить з моєї студії з "You're some creepy motherfuckers!"... наступний подих я мабуть зробила вже коли пили вино на кухні по закінченню.

Сьогодні на критиці - найдивніші речі про свою роботу. Це так надзвичайно цікаво чути відгуки людей, які не знають оригінальної ідеї. Іхні відчуття, їхні страхи, їхні думки.... І почуваєшся так добре, коли розумієш, що кожного вона вразила по-своєму. Декого налякала і надавила, що вони мусили вийти через 20 секунд, бо не могли більше там перебувати. Дехто відбув 3-5 хвилин і відчув всю композицію. Приємно розуміти, що все пройшло успішно, і що нема значення чи тебе зрозуміли, чи ні. Головне, що люди ідентифікують себе з якоюсь частиною роботи. Це і є головним в мистецтві. Тебе ніхто ніколи не зрозуміє. А якщо зрозуміє, то що з того? Примітивно зробити щось таке, щоб просто сказали "він знає як показати це відчуття". Треба спровокувати реакцію.

Девіду сподобалось. Його зачепило. Це дуже хороший знак. Хай він літає в Париж на вихідні і приходить за 5 хв до початку виставки, хоч в нас і купа зломаних кабелів і не вистарчає обладнання, але він шарить. Він реально шарить в тому, як і коли пояснювати. Це -найкраще, що сталось зі мною в житті.

http://vkontakte.ru/video13752123_66762356  

They fuck you up, your mum and dad.
They may not mean to, but they do.
They fill you with the faults they had
And add some extra, just for you.

But they were fucked up in their turn
By fools in old-style hats and coats,
Who half the time were soppy-stern
And half at one another's throats.

Man hands on misery to man.
It deepens like a coastal shelf.
Get out as early as you can,
And don't have any kids yourself.
(c) Philip Larkin 

 

 </lj-embed> 

Через популярність акції вирішила, що буду відсилати поступово. Коли буде здаватись, що якась відкритка підходить вам, буду відсилати. Поки що маю 5, яким вже вигадала власників. Далі побачим. Але всім пришлю. Можете підписуватись далі. Я всі коментарі бачу, хоч на заскрінені не відповідаю інколи.
Буду рада і вашим листівкам. Але тільки, якщо вони вам нагадують мене=). Моя адреса вказана в коментарях в попередньому пості. (Платаненштрассе 24 та що) 

З останніх сил стримувати сон заради прекрасної музики, яку відкриваєш, яка нескінченна...- це прекрасно. І хай це вбиває і спричинює недосипання - це щастя.